АКТУАЛЬНО




ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗДАЧІ ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ МАГІСТРА ТА СПЕЦІАЛІСТА 2015-2016 Н.Р.

1.РОЗМІР ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ (без розділів суміжних дисциплін) – для магістрів – макс.80 ст.; для спеціалістів – макс. 60 ст.

2.ФОРМАТ І РОЗМІР ФАЙЛУ – DOC або DOCX, МАКСИМАЛЬНИЙ РОЗМІР– 10 МБ! (без розділів суміжних дисциплін; якщо об’єм файлу завеликий ілюстрації можна подати в додатках окремим файлом)

3.ТЕКСТОВУ ЧАСТИНУ НЕОБХІДНО ПОДАТИ КЕРІВНИКУ НА ПЕРЕВІРКУ НА ПЛАГІАТ ДО 11 ГРУДНЯ 2015 Р. (роботу подати у роздрукованому та електронному варіантах (без розділів суміжних дисциплін)

4.ДО ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ ДОЛУЧИТИ ЗАПОВНЕНУ ЗАЯВУ (бланк заяви можна скачати тут http://kafedrambd.jimdo.com/ або https://www.facebook.com/kafedra.mbd)


Кафедра Містобудування вітає лауреатів міжнародного огляду-конкурсу дипломних проектів архітектурних та художніх спеціальностей вищих навчальних закладів, що пройшов у Києві, у кінці жовтня 2015 р.!


Відкриття виставки архітектурно-будівельних замальовок студентів груп АР-28, АР-29. Аудиторія 324(а) головного навчального корпусу НУ "ЛП". Львів, вересень 2015 р.


































В конкурсі на кращий проект меморіалу героям Небесної сотні перемогла робота студентки кафедри містобудування ІАРХ Христини Чорноус.


Перлинка у смарагдовому намисті Львова                                                 Чому сквер на площі Святого Юра є особливим та цінним

Download
skver na pl. sv Jura - min.pdf
Adobe Acrobat Document 3.8 MB

Відкритий лист кафедри містобудування Національного університету «Львівська політехніка» щодо процедури проектування пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому у м. Львові

      У зв’язку із наближенням знаменної дати – 150 річчя від дня народження митрополита Андрея Шептицького у 2015 р., місто має збагатитися пам’ятником на честь цієї величної постаті. Кафедра містобудування з поваги до особи митрополита Андрея Шептицького та задля гідної реалізації його пошанування львів’янами долучається до обговорення проекту по встановленню пам’ятника.
      Такі знаки пошанування закладаються для прийдешніх поколінь, тому повинні бути виконані на належному рівні. Натомість, навколо цього питання зростає демагогія, посилюється лобіювання, демонструється невігластво та відбувається підміна понять.     Першим, що спричинило конфліктність ситуації, є те, що в умовах міжнародного конкурсу на проект встановлення пам’ятника митрополиту Андрею Шептицькому (31.03.2010) не було сформульовано завдання щодо цілісного містобудівного вирішення Святоюрського комплексу і прилеглих територій, не були однозначно визначені містобудівні обмеження на встановлення пам’ятника.
      Наступним в ряді проблем стало те, що перше місце не було присуджене жодному з проектів, а проект І.Кузьмака-М.Федика (Укрдизайнгруп udg), який посів 2 місце (разом із проектом О.Трофименка-В.Дідюка у співпраці з М.Дзвонковським) вимагав суттєвих доробок. Проте, в подальшому проектуванні авторами не бралися до уваги вагомість завдання та комплексність їх вирішення. Проект І.Кузьмака-М.Федика, що містить ряд суперечностей як законодавчого, так і культурологічного плану, представлявся на численних громадських обговореннях як, наприклад, у Міській Раді, Львівській Політехніці (25.02.2014), в ЛНУ ім. Івана Франка (26.02.2014), Українському католицькому університеті (5.03.2014), як єдино правильний. Громадськістю та фахівцями було вказано авторам на порушення ними законів, норм та, зрештою, спотворення бачення Святоюрського комплексу львів’янами. Проте, ці зауваження не були враховані, що привело до ряду порушень, на які слід звернути особливу увагу.
      Сьогодні у світовій містобудівній практиці місто сприймається як живий організм, який характеризується логікою побудови, усталеними закономірностями простору, цінністю його окремих елементів, багатошаровістю культур та численними законодавчими та нормативними регламентуваннями. Слід додати ще міжнародні правові стандарти, які підписані Україною у контексті входження у європейський простір, у т.ч. у галузі пам’яткоохоронної діяльності та сталого розвитку поселень.

Download
Повний текст документу читайте тут
лист Kafedra MB.pdf
Adobe Acrobat Document 1.1 MB

ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ ТА ОЦІНКА СТАНУ ДЕРЕВНИХ НАСАДЖЕНЬ У СКВЕРІ НА ПЛОЩІ СВ. ЮРА У ЛЬВОВІ

У зв’язку зі зростанням темпів урбанізації якість життя у великих містах все більше визначається ступенем збереження компонентів природного середовища, а саме - зелених насаджень. Оцінка стану зелених насаджень у вигляді інвентаризації дозволяє визначити біологічний і фітосанітарний стан деревних рослин, оцінити вплив антропогенних факторів на стан зелених насаджень, а також зрозуміти зміни, які відбуваються на ландшафтному об’єкті.[1] Моніторинг стану зелених насаджень сприяє грамотному плануванню діяльності організацій за доглядом даного обєкту. Комплексний і грамотний догляд забезпечує зеленим насадженням високу декоративність, стійкість до несприятливих впливів та рекреаційних навантажень.

Сквери на площах, які почали активно впроваджувати у міську тканину європейських міст після ліквідації фортифікацій у 19 столітті,  - це архітектурно-декоративні композиції, які відповідають естетичним вимогам, служать місцем короткочасного пасивного чи активного відпочинку, маршрутом пересуванням транзитних пішоходів тощо. [2]

Загальна площа міських скверів, парків і бульварів у м. Львові на 1948 рік становила 256,8 га у яких було зібрано і визначено 457 видів, різновидностей і садово-декоративних форм покритонасінних і 57 голонасінних.[3]. На жаль, новіша інформація наразі не систематизована. На сьогоднішній день значна видова різноманітність втрачається через необдумане господарювання і відсутність екологічного моніторингу зелених об’єктів міста.

На кафедрі «Містобудування» Інституту архітектури Національного університету «Львівська політехніка» студентами кваліфікаційно-освітнього рівня магістр та спеціаліст у програмних рамках предметів «Дендрологія» та «Ландшафтне проектування» проводяться інвентаризації зелених насаджень та опрацьовуються пропозиції з облаштування парків, скверів, бульварів Львова.

Навесні 2014 р. проведено дослідження скверу на площі св. Юра у Львові. Названий сквер є цінним об’єктом природоохоронного і пам’яткоохоронного середовища Львова, від 1998 року становить буферну зону із значними містобудівними обмеженнями території охоронюваного ландшафту пам’ятки світової культурної спадщини списку ЮНЕСКО - собору св. Юра  на Святоюрській горі..

Метою нашої роботи було проведення інвентаризації та оцінка стану існуючих деревних насаджень скверу на площі св. Юра.

Сквер на площі св. Юра було закладено наприкінці ХIХ століття у напрямі європейського руху т.зв. прикрашання міст. Після припинення Святоюрських ярмарків у 1860-х роках площа довший час стояла пусткою. У 1897 році головний міський садівник, майстер садово-паркового мистецтва Арнольд Рьорінг (нім. Arnold Röhring) розпланував та заклав сквер, який у дещо зміненому вигляді дійшов до нашого часу. Після спорудження корпусу Студентської бібліотеки Львівської політехніки із західного боку, на розі вул. Митрополита Андрея, у 1970-х роках за проектом архітекторів В. та І. Павлових та В. Чертика сквер було реконструйовано, влаштовано дитячий майданчик. У сквері значно зменшилася частка кущових насаджень та квіткових композицій, він став рекреаційно-транзитним (площа 1,7 га.).

В основі планування скверу - ландшафна організація території. Майстерність А. Рьорінга виявилася у вмілому створенні мальовничих галявин, на яких є групи дерев першої величини (30-40 м): модрина європейська (Larix decidua Mill.), сосна чорна (Pinus nigra L.), ялина європейська (Picea abies (L.) Karst), клен гостролистий (Acer platanoides L.), липа серцелиста (Tilia cordata Mill.) та липа широколиста (T. platyphyllos Scop) тощо. Посеред скверу – велетенський дуб звичайний (Quercus robur L.), якому близько 150 років. Ці види виступають структуроутворюючими породами скверу.

У ході інвентаризації насаджень на території скверу на площі св. Юра було визначено 49 видів та різновидностей дерев і кущів із 32 родів і 16 родин. Найширше представлені види із родини розових (Rosaceae) - 7 видів, та родини маслинових (Oleaceae) - 7 видів (табл.1). Деякі види є унікальними для скверів м. Львова. Це ясен білий (Fraxinus ornus L.), ясен звичайний ф. однолиста (Fraxinus excelsiorMonophylla). бузок амурський (Syringa amurensis Rupr) із родини маслинових (Oleaceae),бук східний (Fagus orientalis Lipski.) із родини букових (Fagaceae), липа американська (Tilia americana L.) із родини липових (Tiliaceae).Ці види є ще тільки у колекції ботанічного саду Львівського національного університету імені Івана Франка. Пропонується надати їм статус памяток природи (табл. 2).  

На території скверу зростає 234 екземпляри деревно-кущових рослин. Загальна кількість хвойних дерев – 37 штук, листяних дерев - 146 шт. , листяних кущів – 51 шт. Серед хвойних найпоширенішими деревними видами є сосна чорна та модрина європейська. Серед листяних переважають липа серцелиста, клен гостролистий, ясен звичайний. Чисельність дерев-інтродуцентів становить 23 види, що становить практично 50% від всієї видової різноманітності (табл.1). Більшість дерев скверу є старовіковими, їхній вік коливається від 80 до 150 років, вони потребують охорони, деякі - «лікування». Їм можна надати статус «Ботанічної пам’ятки природи». У сквері практично відсутні дерева та кущі молодших вікових груп.

Впродовж 150 років сформувалася стійка до агресивного техногенного навантаження екосистема рослинного угрупування скверу, яка стала життєво важливим середовищем для довколишніх мешканців та користувачів, а також є оселищем багатої орнітофауни.

Оцінка якісного стану деревних видів на території скверу на площі св. Юра (табл. 2), вказує на те, що найбільша кількість дерев знаходиться у задовільному стані – 163 екземпляри. Це переважно сосна чорна, модрина європейська, ялина європейська, липи серцелиста та дрібнолиста, каштан кінський, ясен звичайний та інші. У незадовільному стані знаходяться такі види, як береза повисла, клен ясенелистий. Вони є недовговічними та потребують підсадки молодих екземплярів. Незадовільний стан мають клени гостролисті у центрі скверу. Вони постраждали внаслідок неправильної обрізки і заражені дереворуйнуючими грибами. Кущі, які механічно пошкоджено – також у незадовільному стані. Кількість деревно-кущових видів, які є у доброму стані налічує 44 штуки.

 За результатами обстеження стану насаджень скверу на площі св. Юра можемо рекомендувати наступні заходи:

o   збереження унікальних солітерів, груп старовікових рідкісних видів дерев;

o   першочерговими заходами є обрізка дрібної порослі дерев, пломбування дупел та обробка механічних пошкоджень, грамотна санітарна обрізка існуючих насаджень;

o   підсилення декоративного ефекту скверу за рахунок включення у композицію високодекоративних листопадних кущів та декоративних видів дерев.

Оскільки сквер на площі св. Юра було закладено відомим майстром садово-паркового мистецтва («автором» Стрийського парку та багатьох парків м. Львова), і в ньому збереглися унікальні деревні види, ми не маємо права нищити його.

Кафедра пропонує звернутися до Міського голови Львова з пропозицією клопотати перед Кабінетом міністрів України про надання скверу статусу пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення. Цим ми долучимося до врятування цінного природоохоронного та памяткоохоронного об’єкту, який є сучасником Митрополита Андрея Шептицького та є водночас середовищем, яке транслює історико-мистецькі цінності майбутнім поколіннім.

 

 

ст. викл. кафедри містобудування, канд. с.-г. наук  Лукащук Г. Б.,

завідувач кафедри містобудування,  проф., к.арх.  Петришин Г.П.



Download
Матеріали дослідження
Skver sv Yura.pdf
Adobe Acrobat Document 873.8 KB

Співпраця з Новояворівською міською радою

 

      16 квітня 2014 року до Новояворівська черговий раз завітали студенти та викладачі Національного університету «Львівська політехніка».

 

Фотозвіт

      V
      V
      V


Workshop Europolis Lemberg 2014

Клацай на картинку, щоб переглянути фотозвіт :)

                                      V

                                      V

                                      V

Good cooperation with cool people in April 2014 :)
Workshop Europolis Lemberg 2014